Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Подано хронологічно-тематичний огляд розвитку європейської філософської думки від її зародження до сьогодення. Розглядається формування основних складових та тематики філософування в епоху античності (онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології), середньовіччя (апологетики, патристики, схоластики). Висвітлюються філософські погляди Н.Макіавеллі, Д.Бруно в епоху Відродження, а також Ф.Бекона, Р.Декарта, І.Ньютона, Лейбніца, Кларка, які символізують нові пріоритети філософії і науки нового часу. Значну увагу приділено розвитку класичної філософії (І.Кант, Гегель, Ф.В.Й.Шеллінг, Й.Г.Фіхте, Д.Юм) та філософії новітнього часу і сучасності, зокрема, позитивізму, постпозитивізму, неопозитивізму, структуралізму, діалектичному та історичному матеріалізму та ін.

Розглянуто основі поняття логіки та критичного мислення, які проілюстровано практично-значимими прикладами. Наведено типові логічні помилки та шляхи їх усунення. Висвітлено логічний зміст двох найважливіших алгоритмів діяльності правознавця або проавоохоронця, один з яких запропоновано з метою дослідження події злочину (або правопорушення) та з його розкриттям. Цей алгоритм відповідає гіпотетико-дедуктивній методології пізнання та грунтується на логічних засобах висування гіпотез (версій) та їх перевірки. Другий алгоритм базується на логічному аналізі та критичній оцінці аргументації на різних фазах розгортання кримінального процесу.

Рассмотрены основные понятия логики и критического мышления, которые проиллюстрированы практически-значимыми примерами. Приведены типичные логические ошибки и пути их устранения. Освещено логическое содержание двух наиважнейших алгоритмов деятельности правоведа или правоохранителя, один из которых предложен с целью исследования события преступления (или правонарушения) и с его раскрытием. Этот алгоритм соответствует гипотетико-дедуктивной методологии познания и основан на логических средствах выдвижения гипотез (версий) и их проверки. Другой алгоритм базируется на логическом анализе и критической оценке аргументации на разных фазах разворачивания криминального процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю445

Рубрики:

Логіка ймовірностей

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано витоки науки про політику. Розглянуто предмет політології, а також теорію політики, її соціальність, функції та методи вивчення. Висвітлено історію політичної думки (ПД) у світовому контексті, а також історичні етапи розвитку ПД в Україні. Розкрито зміст понять політичних ідеології, системи та процесу. Проаналізовано особливості сучасної політичної системи України. Увагу приділено соціалістично-комуністичній, ліберально-гуманістичній ідеологіям.

Показаны истоки науки о политике. Рассмотрены предмет политологии, а также теория политики, ее социальность, функции и методы изучения. Освещены история политической мысли (ПМ) в мировом контексте, а также исторические этапы развития ПМ в Украине. Раскрыто содержание понятий политических идеологии, системы и процесса. Проанализированы особенности современной политической системы Украины. Внимание уделено социалистическо-коммунистической, либерально-гуманистической идеологиям.

Висвітлено історію становлення та розвитку філософії з давніх часів до сучасного періоду. Проаналізовано основні філософські концепції античності, середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу, XIX - XXI ст. Розглянуто теми онтології, найкращого державного устрою, людського щастя, причинно-наслідкового зв'язку, особи та суспільної історії. Проаналізовано співвідношення віри та розуму на прикладі опозицій Ансельма й Абеляра, Ф. Аквінського та Р. Бекона. Охарактеризовано основні етапи розвитку філософського вчення у Київській Русі. Розглянуто філософські студії І. Дамаскіна, Л. Валли, Н. Макіавеллі, Д. Бруно, М. Монтеня, Р. Декарта, І. Ньютона, Д. Локка, Д. Берклі, Д. Юма, Т. Гоббса, Д. Дідро, Вольтера, Г. Сковороди, І. Канта, В.Ф. Гегеля, О. Конта, Г. Спенсера, Е. Маха, А. Пуанкаре, П. Дюгема, К. Поппера, М. Бердяєва. Розкрито основні положення філософської антропології, а також філософських теорій структуралізму, прагматизму, екзистенціалізму, персоналізму.

Освещена история становления и развития философии с древних времен до современного периода. Проанализированы основные философские концепции античности, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени, XIX - XXI ст. Рассмотрены темы онтологии, наилучшего государственного устройства, человеческого счастья, причинно-следственной связи, личности и общественной истории. Проанализировано соотношение веры и разума на примере оппозиции Ансельма и Абеляра, Ф. Аквинского и Р. Бекона. Охарактеризованы основные этапы развития философской мысли в Киевской Руси. Рассмотрены философские учения И. Дамаскина, Л. Валлы, Н. Макиавелли, Д. Бруно, М. Монтеня, Р. Декарта, И. Ньютона, Д. Локка, Д. Беркли, Д. Юма, Т. Гоббса, Д. Дидро, Вольтера, Г. Сковороды, И. Канта, В.Ф. Гегеля, О. Конта, Г. Спенсера, Э. Маха, А. Пуанкаре, П. Дюгема, К. Поппера, Н. Бердяева. Раскрыты основные положения философской антропологии, а также философских теорий структурализма, прагматизма, экзистенциализма, персонализма.

Вміщено відомості з логіки, розглянуто не тільки закони та форми правильного мислення, а й типові логічні помилки та хитрощі: це сприятиме виробленню навичок уникнення вад власних міркувань та ефективної критики спроб введення в оману з боку несумлінного опонента. Виведено основні закони правильного мислення. Розглянуто логічні операції з поняттями та судженнями, з модальними судженнями. Досліджено логічні підстави окремих дій у юридичному процесі: опитування та допиту, висування, розробки та перевірки версій. Наведено логічні основи юридичної аргументації: логічний аналіз аргументованого послання (АП), розуміння АП, оцінювання АП, критика АП.

Досліджено різноманітність не лише проявів багатокультурності по всьому світові, а й способів усвідомлення та управління нею - від ліберального мультикультуралізму включення до сегрегаційного мультикультуралізму виключення. Показано недієздатність другого та перспективність першого, який аж ніяк не позбавлений проблем. Констатовано наявність ускладнень і труднощів, які виникають під час спроб організації співіснування різних етнокультурних груп за умови збереження їх культурної ідентичності та свободи. Розглянуто операційні принципи мультикультуралізму, витоки толерантності та її різновиди. Зазначено, що терпимість і толерантність не є тією "абсолютною зброєю", застосування якої є достатнім для повного та швидкого вирішення будь-якої проблеми управління багатокультурністю. Відмінними, але органічно пов'язаними з ними виявляються діалог і полілог.

Розглянуто проблеми демократичної освіти в Україні та в даному контексті - навчання студентів критичному мисленню (КМ). Аргументовано та запропоновано навчання КМ з урахуванням досвіду північноамериканської системи освіти: шляхом введення окремої академічної дисципліни - для школи - та без такої. Зауважено, що КМ не є самодостатнім і вимагає поєднання з творчістю, а також КМ не можна розглянути без його адекватного вираження у мові, тому воно не може обійтись без навчання основ композиції ясних і переконливих текстів. Ефективність навчання КМ грунтується на активному засвоєнні і повсякденному відтворенні базових цінностей та алгоритмів демократії в процесі освіти, професійної діяльності, життєдіяльності загалом.

Рассмотрены проблемы демократического образования в Украине.и в этом контексте - обучение студентов критическому мышлению (КМ). Аргументировано и предложено обучение КМ с учетом опыта североамериканской системы образования: путем введения отдельной академической дисциплины - для школы - и без таковой. Отмечено, что КМ не является самодостаточным и требует сочетания с творчеством, также что КМ нельзя рассматривать без его адекватного выражения в речи, поэтому оно не может обойтись без обучения основам композиции ясных и убедительных текстов. Подытожено, что эффективность обучения КМ основывается на активном освоении и повседневном воспроизведении базовых ценностей и алгоритмов демократии в процессе образования, профессиональной деятельности, жизнедеятельности в целом.

The problems of democratic education in Ukraine. Are illuminated, in teaching students critical thinking (KT). Argued and suggested teaching KM the experience of the North American educational system: through the introduction of a separate academic discipline - for schools - and without it, and immersing the components in the study of KM algorithm for any of the normal subjects (foreign languages, mathematics, history, etc.) - for high schools. It is noticed that the KM is not sufficient and requires a combination of creativity, and that the KM can not be separated from its adequate expression in speech, so it can not do without learning the basics of composition clear and convincing texts. Conclude that the effectiveness of teaching KM is based onthe active development and reproduction of everyday basic values of democracy and the algorithms in the process of education, occupation, life in general.

Проаналізовано значення поширеного в популярній літературі розуміння сучасної демократії як "влади народу", розглянуто успіх молодої афінської демократії у визвольних війнах проти Перської імперії, розвиток гуманізму, зумовлені винаходом друкування. Моральна природа проблем демократії, критерії оцінювання форми урядування полягають у тому, чи можлива відставка уряду без пролиття крові, а класифікація державних устроїв відповідно до моральних якостей їх правителів, оцінювання влади народом - основні положення критики "залізних законів" історії та розробленої ним моделі "відкритого суспільства". "Ексцес" етатизму - "ексцес" свободи - дві сутності, яким іманентно властиве протиріччя, результатом однобокості розвитку яких може бути, в першому випадку, зловживання свободою а в іншому - зловживання державною владою. Обгрунтовано необхідність існування і обмеження державної влади, а саме: базування держави на верховенстві права, розглянуто дихотомію "міні-держава або патерналістська держава", існування проблеми бюрократії, об'єктивність засобів масової інформації - аспекти окресленої ним теорії нетиранічної держави, існування західних демократій - це безпрецедентний успіх у багатьох галузях.

З огляду на вищесказане, актуальними є міркування К. Поппера щодо уникнення як ідеалізації, так і демонізації реальної демократії, а відвертий і компетентний аналіз проблем та обмежень демократичного ладу підсилює значення фундаментальної ідеї демократії.

Предложен расширенный реферат статьи позднего К. Поппера с рядом комментариев. Центральными оказываются три темы: природа демократии; границы свободы человека в условиях демократического строя и возможность "эксцесса свободы"; приемлемость для реальной демократии противоречивых идей мини-государства ипатерналистского государства.

Досліджено історичний розвиток теорії юридичної аргументації. Розглянто мову права як семіотичну систему. Проаналізовано юрислінгвістичний аналіз мови закону як підгрунтя юридичної аргументації. Охарактеризовано функції логічних форм у такій аргументації. Приділено увагу аналітичній і діалектичній юридичним аргументаціям. Обгрунтовано логічну теорію питань і відповідей. З'ясовано особливості інтеррогативної логіки у юридичному дискурсі. Описано типи софістичних помилок.